Далеко від дому
Рано-вранці 24 лютого 2022 року Росія напала на Україну. Побоюючись за майбутнє, українці залишали свої домівки та майно, щоб знайти безпечне місце для життя. Більшість із них були жінки, діти та люди похилого віку. Однією з найпопулярніших країн притулку була Польща.
За перший місяць після початку війни, згідно з дослідженням факультету політології та міжнародних відносин Варшавського університету, до Польщі прибуло понад 2 мільйони біженців. Першими місцями, де вони отримували допомогу, були залізничні вокзали, швидко підготовлені центри допомоги, військові палатки та торговельні приміщення. Допомагали пожежники, волонтери і, насамперед, звичайні громадяни. У багатьох містах також пройшли маніфестації солідарності з Україною.
Війна змусила їх покинути свої домівки, близьких і друзів і почати жити в чужій країні заново. Вони часто відчували себе безпорадними, розповідали про труднощі під час подорожі і про те, що втратили. Деякі з них повернулися до своєї країни через тугу за близькими людьми, воєнна реальність виявилася простішою, ніж життя в еміграції. Ті, хто вибрав життя за межами України, беруть участь у проектах допомоги своїй країні, тим самим підтримуючи тих, хто бореться на фронті й захищає свої домівки.
Фотографії були зроблені в Польщі.
Довга подорож на поїзді або автобусі, багатогодинне очікування в чергах на кордоні спричинили величезну втому. Варшава, 12.03.2022
Волонтерська група Nets for UA, яка займається створенням маскувальних сіток, заохочує допомагати на різних заходах, пов’язаних з Україною. Волонтери стоять струнко під час співу українського гімну. Познань, 23.04.2023
У перші дні війни в багатьох польських містах пройшли мирні маніфестації і протести. У Познані найчастіше люди збиралися на площі Вольнощі й під російським консульством. Познань, 26.02.2022
Евакуація роз’єднала сім’ї — чоловіки 18–65 років не могли виїхати з країни через призов на військову службу. На фотографії пара підлітків прощається перед розлукою. Познань, 25.03.2022
Під час війни ліки потрібні так само, як вода і їжа. На маніфестації в Познані, їх збирали для солдатів і людей, які залишилися в країні. Дівчина тримає банер із написом «Ліки тут». Познань, 26.02.2022
Люди, які приїхали до Польщі, намагаються продовжувати займатися своїм хобі. Юліанна, у костюмі ангела, готується до виступу на площі Вольнощі, у виставі під назвою «Надія слов’янської стайні». Познань, 09.12.2022
Перформанс на площі Міцкевича в Познані організувала група волонтерів зі Штабу ангелів і Марія Андрухів із соціокультурного об’єднання «Польща-Україна», щоби привернути увагу до військових злочинів, скоєних росіянами, між іншим, у Бучі. Познань, 09.04.2022
Під час вечірки, яку організувала низова українська ініціатива МАФ, можна було зробити татуювання і долучитися до збору коштів для організації Musicians defend Ukraine. Познань, 23.06.2023
Антиросійські маніфестації супроводжувалися сумом і сльозами. Новини з країни, що бореться з агресором, підвищили градус протестів. Познань, 26.02.2022
Телефони виявилися ключовими під час поїздки — завдяки їм можна було зв’язатися з родиною, пошукати інформацію або перевірити українські новини. На вокзалах і в пунктах допомоги можна було купити SIM-карту й зарядити акумулятор телефону. Варшава, 12.03.2022
Часто першим польським містом, у яке потрапляли біженці, був Пшемишль, саме там починалося їх подорожування. Волонтери готують іграшки для дітей перед приїздом нічного поїзда з Пшемишля. Познань, 25.03.2022
На вокзалі в Познані пожежники встановили палатки, у яких могли зігрітися біженці. Пожежник показує, де знаходиться ліфт для людей на інвалідному візку. Познань, 25.03.2022
Втікаючи, люди брали із собою домашніх улюбленців. На вокзалах і в пунктах допомоги часто можна було побачити собак, кішок та інших домашніх тварин. Познань, 05.03.2022
Місця, де можна було отримати допомогу, створювалися дуже швидко й ефективно, часто в школах, актових або спортивних залах. У Познані допомогу можна було знайти, зокрема, у павільйонах Міжнародних Таргах Познанських. Познань, 05.03.2022
Завдяки дарувальникам і волонтерам склади з гуманітарною допомогою були заповнені предметами першої необхідності для людей, яким довелося залишити все своє майно в країні в якій війна. Познань, 05.03.2022
Спогади були збережені в цифрових альбомах телефонів, Ганна показує фотографію свого сина, який грається. Познань, 19.02.2023
Українські аеропорти були зачинені, а рейси скасовані. Люди шукали автобуси чи поїзди, щоб виїхати з країни. Варшава, 12.03.2022
Багатьом людям довелося подолати тисячі кілометрів, щоб опинитися в безпечному місці. Мама й дочка сплять в автобусі, який прямуватиме до Іспанії. Варшава, 12.03.2022
Українська молодь збирає кошти на пташиний корм. Познань, 07.10.2022
Тетяна обіймає сина перед святкуванням його день народження. Хлопчикові скоро виповниться рік. Сважендз, 01.10.2023
Ярослав Ян Хеммерлінг (1992 р. н.) — фотограф-документаліст. Народився в Познані, професійно займається програмуванням та інформатикою. Захоплюється фотографією вже більше 15 років. Віддає перевагу довгостроковим документальним проектам, у яких досліджує проблеми та пізнає точку зору героїв своїх репортажів. Здобув знання про документалістичну фотограцію та репортаж у Маріуша Форецького з познанського фонду PIX.HOUSE. Лауреат Wielkopolska Press Photo (2021) за проект «Нічні польоти» в категорії «Людина і її зацікавлення». Його фотографії були представлені на колективній виставці «Ми з вами. Познаняни — українцям» (2022).